У ніч з 25 на 26 лютого 1992 вірменські збройні формування за підтримки важкої техніки та особового складу 366-го мотострілецького полку колишнього СРСР, розквартированого в місті Ханкенді, здійснили захоплення міста Ходжали.
Штурму міста передував масований обстріл з артилерійських знарядь, важкої військової техніки, започаткований ще ввечері 25 лютого. В результаті, в місті спалахнула пожежа, і до п'яти годинників ранку 26 лютого місто було практично повністю охоплений полум'ям. Населення, що залишилося в місті, приблизно близько 2500 осіб, змушене було покинути свої рідні домівки з єдиною надією — пробитися в напрямку міста Агдам, районного центру, що є найближчим пунктом, населеним переважно азербайджанцями.
Але цим задумам не судилося збутися. Вірменські збройні формування, за сприяння військової сили мотострілецького полку, розгромивши місто Ходжали, вчинили розправу над мирним населенням. В результаті було вбито 613 осіб: з них дітей — 63; жінок — 106; літніх — 70 чоловік.
8 сімей були знищені повністю.
25 дітей втратили обох батьків.
130 дітей втратили одного з батьків.
Поранено — 487 осіб, з них дітей — 76.
Люди, що побували в заручниках — 1275 чоловік.
Пропало безвісти — 150 чоловік.
Заподіяно був колосальний збиток державі і особистому майну громадян, оцінюваний в 5 мільярдів рублів (в цінах на квітень 1992 року).
Ці цифри повідомляють про найбільш кривавої трагедії Нагірно-Карабахського конфлікту, що почався в лютому 1988 року. А приводом до цієї трагедії стали події, коли 6 січня 1992 самопроголошена Нагірно-Карабахська Республіка оголосила незалежність, і пішов за цим силовий розділ спірних територій.