Кінопремія «Сезар»
Головна кінематографічна премія Франції «Сезар» — одна з найбільш престижних нагород за успіхи в кіномистецтві. Вона заснована Французькою академією кінематографічних мистецтв і техніки та вважається європейським аналогом «Оскара».
Ідею премії запропонував у 1974 році продюсер і перший президент Французької кіноакадемії Жорж Кравенн. Він назвав її на честь свого друга — скульптора, відомого постмодерніста Сезара Бальдаччіні. Саме він став автором хитромудрих позолочених статуеток, якими нагороджують переможців.
Вперше вручення національної кінопремії «Сезар» відбулося 3 квітня 1976 року в паризькому Палаці конгресів. Церемонія проходила під головуванням відомого французького актора Жана Габена. Перші премії розподіляли по 13 номінаціям (кращі фільм, режисер, артист, актриса і так далі). Зараз церемонія вручення проходить щорічно в лютому-березні. З 2002 року її проводять на сцені паризького музичного театру «Шатле», який вміщує 3000 глядачів.
Премію «Сезар» присуджують французьким та іноземним фільмам за результатами таємного голосування членів Французької академії кінематографічних мистецтв, яке проходить в два тури. Бюлетені для голосування розсилаються поштою, так само і збираються. У ході першого туру визначаються по п'ять претендентів на премію в кожній з номінацій, в ході другого — переможці.
Хитромудрі позолочені статуетки «Сезара» До теперішнього часу список номінацій зріс до 21: кращий фільм року, кращий режисер, краща актриса, найкращий актор, краща жіноча роль другого плану, краща чоловіча роль другого плану, кращий дебют, найкраща молода актриса, найкращий молодий актор, кращий оригінальний сценарій, кращий адаптований сценарій, кращий анімаційний фільм, кращий іноземний фільм, кращий документальний фільм, найкращий монтаж, кращий композитор, кращий звукорежисер, кращий оператор, кращий художник по костюмах, кращий художник-постановник, краща короткометражка.
Спочатку передбачалося, що кожні десять років буде вручатися особлива премія «Сезар Сезарів» за кращу французьку картину десятиліття. У 1985 році її отримав фільм «Старе рушницю» режисера Робера Енріко. Проте надалі ця премія не присуджувалася.