Нардуган

У перекладі з тюркського слово Нардуган означає «народжений сонцем» і символізує язичницький культ Сонця.

Проведення свята припадає якраз на час, коли починає рости світловий день. Починається свято в дні зимового сонцестояння та святкується аж до святкування Різдва Христового — з 25 грудня до 7 січня.

Можна сказати, що Нардуган — це, практично, ті ж Святки. Основні святкування розгортаються разом із збільшенням світлового дня і, відповідно, посиленням сонця, коли, за повір'ями, слабшає дія темних сил.

Свято символізує пробудження природи і торжество життя. У свято ряджені з обрядовими піснями ходили по домівках, бажаючи всім радості, здоров'я, достатку. Ряджених пригощали, як і на святочних колядках. У Нардугане також присутні ворожіння, характерні для святочних свят.

Це свято під різними назвами відомий у всіх східних народів Росії. Татари, башкири і удмурти святкують Нардуган, татари-кряшени — Раштуа, чуваші — Нартаван, ерзя — Нардава, мокша — Нардаван.