Наумов день

Цей день не випадково називали «мудрим» і молилися святому Науму, просячи «навести на розум» — напоумити, навчити.

Колись на Русі існував звичай у цей день приводити дітей до вчителя, якого шанували особливо, вважаючи його роботу надзвичайно важливою і важкою. За звичаєм, мати в цей час повинна була голосити по своїм дітям, котрі збираються вчитися, тому що вчення завжди супроводжувалося вбиванням наук різками. Навіть в перший день зустрічі з учителем той повинен був нагородити кожного з учнів трьома символічними ударами батогом. Діти ж кожне заняття повинні були починати з трьох земних поклонів вчителю і зобов'язані були слухатися його беззаперечно.

У нагороду за працю батько з матір'ю підносили вчителю коровай хліба і рушник, в яке зав'язували і гроші як оплату занять. Але частіше всього заняття оплачувалися їжею: мати учня приносила вчителеві курку, козуб яєць чи горщик з гречаною кашею.

В учнів ж існувало кілька «ритуалів», щоб добре скласти іспит. Наприклад, такі:

1. Перед тим, як заходити до екзаменаторів, читати три рази, не давати переписувати зі свого листка:
«Як світло неділю, так і голова моя світла. Як любить мене матінка, як любить мене батюшка, дідусь і бабуся. Як вони мене завжди плекали і шкодували, так би й ви мене, мої вчителі, пошкодували.»

2. Читати, коли йдеш на екзамен:
«Я в бурсу йду, урок відповідати, знання захищати. Яке б слово не сказав, все б похвалу одержував.»