Католицький день святого Миколая

Різдвяні свята в Європі починаються з дня святого Миколая (Saint Nicholas Day) — 6 грудня.

Цього дня католики вшановують пам'ять святого Миколая, покровителя мандрівників і дітей. День святого Миколая має релігійне коріння і традиції святкування, вироблені в народі століттями. Про земного життя святого Миколая з історичних хронік відомо небагато. Народився він на території сучасної Туреччини, приблизно в 270 році, упокоївся 6 грудня 342 року.

З молодих років Миколай присвятив себе служінню Богові, був єпископом міста Міри, за що був прозваний Миколою з Світу (Nicholas of Myra). Під час гонінь на християн Микола був поміщений у в'язницю, де провів цілих вісім років. Перебуваючи в ув'язненні, незважаючи на тортури, продовжував проповідувати християнство. Лише після приходу до влади імператора Костянтина переслідування християн припинилися, і єпископ знов став правити своєю паствою. Був він і учасником першого Вселенського Собору, що проходив в 325 році в Нікеї.

З історичних джерел відомо, що єпископ Микола виступив захисником трьох несправедливо засуджених до смерті візантійців. Про інших добрих справах святого Миколая в народі складені перекази, що передаються з покоління в покоління. Вони оповідають про те, як святий Миколай допомагав бідним і знедоленим, а дітям таємно підкидав монети і їжу у виставлені за двері черевички. Ще одна легенда розповідає про те, як він допоміг бідній дівчині вийти заміж за коханого, давши їй грошей на придане.

У 10 столітті в Кельнському соборі в день пам'яті святого Миколая 6 грудня учням церковнопарафіяльної школи стали роздавати солодощі. А пізніше в Німеччині в будинках почали вивішувати черевички або шкарпеточки для того, щоб святий Миколай поклав туди дітям подарунки. Ці традиції швидко поширилися по всій Європі.

Правда, подарунки отримують в цей день тільки слухняні діти, а неслухняних чекають різки. Але в очікуванні свята діти прагнуть не пустувати, і без подарунків від святого Миколая не залишається ніхто.