Свято Введення (входу) у храм Пресвятої Богородиці належить до дванадесятих неперехідних свят Православної Церкви і відзначається 4 грудня за новим стилем. Підставою служить церковний переказ про те, як у трирічному віці батьки урочисто ввели в Єрусалимський храм Марію, майбутню Богоматір.
Батьки Діви Марії, праведні Іоаким і Анна, молячись про дозвіл неплодства, дали обітницю про те, що якщо народиться дитя, то присвятити його на служіння Богу. Коли Пресвятій Діві виповнилося три роки, святі батьки вирішили виконати свою обіцянку. Зібравши родичів і знайомих, одягнувши Пречисту Марію в найкращий одяг, зі співом священних пісень і з запаленими свічками в руках привели її до Єрусалимського храму. Там зустрів Богоотроковицю первосвященик з безліччю священиків.
Введення в храм Пресвятої Богородиці храм вела сходи в п'ятнадцять високих щаблів. Немовля Марія, як тільки Її поставили на першу сходинку, зміцнюється силою Божою, швидко подолала інші щаблі й зійшла на верхню. Потім первосвященик Захарія, по навіюванню понад, ввів Пресвяту Діву в святе святих, куди з усіх людей тільки раз в році входив первосвященик з очисною жертовною кров'ю. Усі присутні в храмі дивувалися незвичайному події. Праведні Іоаким і Анна, вручивши Дитя волі Отця Небесного, повернулися додому.
Марія залишалася на вихованні в храмі аж до повноліття, тобто до 15-річного віку, після чого Вона була видана заміж за немолодого вдівця тесляра Йосипа.
Глибокої таємницею покрита земне життя Богородиці від дитинства до вознесіння на Небо. Сокровенна була і Її життя в Єрусалимському храмі. Але в Церковному переказі збереглися відомості про те, що під час перебування Пречистої Діви в Єрусалимському храмі вона виховувалася у товаристві благочестивих дів, старанно читала Священне Писання, займалася рукоділлям, постійно молилася і зростала в любові до Бога.