Різдвяний святвечір у східних християн

Вечір 6 січня — Різдвяний святвечір, переддень Різдва. У народі його також називають «коляди». Значення святої ночі появи на світ Богонемовля Христа настільки велике, що навіть хід нової історії і наше літочислення ми сьогодні ведемо саме від Різдва Христового. На Русі ж це свято було особливо любимо.

Святвечір — завершальний день Різдвяного посту. Традиційно в цей день в їжу можна було приймати лише так зване сочиво — розмочені зерна пшениці з медом і фруктами. Ця традиція і дала назву святу.

У Різдвяний святвечір до «вечірньої зірки», тобто до вечірніх співів за Богослужінням «Волхви ж із зіркою подорожують», нічого не їли і навіть не сідали за стіл. З появою ж на небі першого радісного вогника, який сповістив колись волхвам про народження Спасителя, можна було починати святкувати.

Головне кулінарна подія Різдва — це вечеря в святвечір. Наші предки в переддень Різдва обов'язково клали на стіл пучок свіжого сіна — на згадку про ясла, в яких народився Ісус. Стіл накривали білосніжною скатертиною і розставляли на ньому дванадцять страв — за кількістю апостолів — і всі страви були пісними.

А з настанням 7 січня на стіл дозволялося ставити і м'ясні страви.