День української писемності та мови


Це свято було встановлено указом президента України Леоніда Кучми в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця преподобного Нестора — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

Зараз в Україні проводяться ретельні дослідження витоків української писемності. Вважається, що саме з преподобного Нестора Літописця і починається письмова українська мова. Також є припущення, що писемність на території України мала кілька варіантів.

Одним з варіантів можна вважати писемність Північного Причорномор'я, де користувалися абеткою, ідентичною грецькій або римській (латиниці), а в східних районах (особливо скіфо- сармати) була своя оригінальна писемність, відома в науці під назвою сарматських знаків. Ці знаки були схожі на вірменські й грузинські письмена.

Пам'ятник Т. Г. Шевченка (Фото: Nataliia Dvukhimenna, Shutterstock) Той, хто хоч раз бачив сучасний український алфавіт, зауважив, що більшість його літер схожі на грецькі, але серед них є й кілька слов'янських знаків. Слід зауважити, що поряд з кирилицею і одночасно з нею існувала інша абетка, яка відома під назвою глаголиці і мала незвичайний характер завитків. Учені поки не знаходять аналогів глаголиці. Це дає підстави для тверджень, що глаголиця — є творіння однієї людини, на відміну від кирилиці, яка має природний органічний характер і дуже давні аналоги.

День української писемності та мови — це не тільки державний, а й церковне свято. Перший в сучасній українській мові твір, який відповідає візантійським першоджерел, православні назвали акафістом Богородиці Холмської.