На початку 2009 року уряд Вірменії оголосило про новий святі — дні соціального працівника, який відзначатиметься 4 листопада.
У той же час глава Міністерства з соціальним працівникам поінформував, що новий свято відзначатимуть близько 4 тисяч соціальних працівників Вірменії.
Як говориться в рішенні уряду, перша Республіка Вірменія з моменту свого заснування (у 1918 році) зіткнулася зі складними соціальними проблемами: загальної бідністю, голодом, численними біженцями та сиротами, масової смертністю населення від хвороб.
«Ситуацію можна було подолати тільки мобілізацією всіх сил, проведенням точної та послідовної соціальної політики. Ще 4 листопада 1918 коаліційний уряд Першої Республіки сформувало міністерство громадської опіки, чим і заклав основу державної політики соціального захисту населення», — йдеться в рішенні уряду.
Після радянізації Вірменії, соціальна сфера продовжила залишатися одним з основних напрямів державної політики, а особливо важким випробуванням сфера зазнала після руйнівного землетрусу 1988 року, до якого згодом додалися блокада, приплив біженців, енергетична криза, безробіття, безпрецедентно високий рівень бідності.
Для протистояння подібним труднощам на початку 1990-х років у незалежній Вірменії були сформовані перші спеціалізовані структури по наданню соціальної допомоги населенню, а соціальна сфера на сьогоднішній день є одним з пріоритетних напрямів державної політики.