будителів у Болгарії прийнято називати активних діячів національного і культурного відродження початку і середини 19 століття, коли країна ще перебувала під османським пануванням. Вони були в більшості своїй простими вчителями і духівниками, але своїм подвижництвом вони зуміли задати поштовх зростанню національної самосвідомості.
Завдяки їх зусиллям в Болгарії з'явився театр, стали розвиватися сучасні літературні жанри, отримало розвиток наукове справа. Церковні діячі же в 1860 році встигли домогтися визнання окремої Болгарської екзарх. Справи подвижників-будителів живі й донині: це і густа мережа народних чіталіщ (районні будинки культури), і складені ними пісні і вірші, які шанує народна пам'ять.
Вперше свято стали відзначати в Пловдиві в 1909 році, а з 1921 по 1945 рік День народних будителів був офіційним державним святом. У новітній історії Болгарії свято знову відродили в 1992 році по ідеї болгарського історика і громадського діяча Петра Константинова.
День народних будителів — неслужбових день для всіх навчальних закладів країни. Зазвичай у цей день проводяться урочисті збори і вечори присвячені пам'яті діячів болгарського Відродження, в чіталіщах самодіяльні колективи виступають з концертами і реціталамі. Покладаються квіти до пам'ятників подвижників-будителів.