Преподобний Роман Сладкопевец народився в сирійському місті Емесе в кінці 5 століття. З юних років він вів благочестиве і цнотливе життя. У царювання візантійського імператора Анастасія (491-518) святий переселився в Константинополь, де служив при храмі в ім'я Богородиці в Кірах. Він проводив життя в пості та молитві, обтяжуючи своє тіло численними подвигами й всенічне неспання. Незабаром святий Роман був поставлений паламарем у храмі Святої Софії.
Преподобний не мав дару співу та читання, але вів добродійне життя. Бачачи особливу старанність святого Романа до церковного послуху, до нього благоволив Патріарх Євфимій (490-504), що викликало заздрість у інших кліриків.
Одного разу в навечір'я свята Різдва Христового, коли в храмі був присутній сам імператор Анастасій, клірики змусили святого Романа читати і співати разом з ними. Осміяний ними святий Роман не пішов з храму після закінчення служби, а упав перед іконою Пресвятої Богородиці, довго плакав і молився.
Вночі в сонному видінні йому з'явилася Пресвята Богородиця. Вона подала святому Роману сувій і повеліла його з'їсти. Так преподобний отримав дар книжкового розуміння, твори і виконання церковних піснеспівів. На всеношній в день свята Різдва Христового преподобний зійшов на амвон і проспівав свій перший кондак: «Діва днесь Пресущественнаго народжує ...».
Незабаром святий Роман був рукоположений у сан диякона і став вчителем співу.
Преподобний Роман склав більше тисячі кондаків на Господні свята і Богородичні, багатьма з яких Свята Церква донині прославляє Бога.