Воздвиження Хреста Господнього на Кіпрі

Воздвиження Хреста Господнього (Feast of the Exaltation (Triumph) of the Cross) — один з найбільш значущих релігійних свят, що відзначаються на острові. Щорічно в цей день кіпріоти намагаються прийти до церкви і помолитися про своїх рідних. Ті, у кого є можливість побути на святковій службі, неодмінно це роблять.

Колись багато століть назад цариця Олена (мати візантійського імператора Костянтина Великого) побажала знайти в Єрусалимі Хрест, на якому був розп'ятий Ісус Христос. Після тривалих пошуків Хрест був знайдений в 326 році, і Олена з безцінною знахідкою відправилася додому в Константинополь. Шторм порушив маршрут її плавання, і корабель пристав до берегів острова Кіпр, на якому в ту пору жило дуже мало людей, та й ті страждали від багаторічної посухи і в таких умовах ледве виживали.

Висадившись на берег, Олена задрімала в тіні дерев, втомившись від неспокійного подорожі. За переказами, у сні їй було дано бачення, в якому явився світлий юнак, який говорив їй про те, щоб вона спорудила на острові храм в ім'я Хреста Господнього. Прокинувшись, Олена виявила, що одна частинка Животворящого Хреста пропала. Більш того, разом з частинкою пропав хрест одного з розбійників, що був розіп'ятий разом зі рятівником і увірував у Христа. Цей Хрест був знайдений на найвищій горі Кіпру — Олімпос (1951 метр).

Після цього, Олена і всі, хто був поруч з нею, побачили в небі вогненний і сяючий стовп. Підійшовши до нього, Олена побачила зниклу частинку Хреста Господнього і зрозуміла, що церкву треба будувати саме тут.

Свята Олена, фреска монастиря СтавровуніПосле споруди церкви і невеликого монастиря, що панують на острові в перебігу майже 20 років спека і посуха, зникли. Пройшли дощі, люди стали себе почувати більш комфортно, поля стали оре, врожаї збиратися. Олена повеліла переселити на Кіпр сирійців, Антиохийца і аравійців для збільшення чисельності населення острова.

З часом частина Древа Господнього була поміщена у великий хрест, який спеціально для монастиря зробили майстри-червонодеревники. Монастир все більше став обживатися ченцями.

Зараз монастир Ставровуні («Хрестовоздвиженський», грец. Stavros — хрест) живе за суворим афонському статутом. На територію монастиря і до Святинь допускаються тільки чоловіки. Жінкам вхід сюди категорично заборонений.

За багато років монастир не раз піддавався руйнуванню, частина стародавніх фресок безслідно зникла. Але все одно, ширяє на висоті 690 метрів монастир надає незабутнє враження навіть при одному тільки погляді з боку.

Кожен рік, 14 вересня, на свято Воздвиження в монастир приїжджають архієреї, «високі» гості та паломники-чоловіки. Ченці готуються до цього дня цілий рік, прикрашають обитель і привітно зустрічають гостей.

Православна церква святкує Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього 27 вересня.