День мобілізаційного працівника України

Установа професійного свята Дня мобілізаційного працівника України пов'язане з датою 12 вересня 1992 року, коли було створено Управління мобілізації і комплектування Головного штабу Збройних Сил України. 14 вересня 1993 року воно було переформовано в Головне організаційно-мобілізаційне управління (ГОМУ).

Враховуючи вагомість мобілізаційних органів всіх рівнів, важливість мобілізаційної, організаційно-штатної, обліково-призовної роботи та комплектування військ особовим складом, а також планування матеріально-технічного забезпечення мобілізаційних заходів, міністр оборони України 22 серпня 2000 видав наказ «Про встановлення Дня мобілізаційного працівника».

За роки незалежності України мобілізаційні органи української армії безпосередньо брали участь у підготовці більше 80 законів і великої кількості інших нормативно-правових актів.

Зокрема, з питань комплектування армії було вирішено, що, починаючи з весняного призову 2000 комплектування армії буде здійснюватися за територіальним принципом (раніше воно відбувалося за екстериторіальний принцип). В Україні ввели змішаний принцип комплектування Збройних Сил: близько 40% призовників стали проходити військову службу в межах тієї області, з якої вони призивалися, близько 22% — в суміжних областях.

Близько 30% призовників були спрямовані в навчальні частини та підрозділи, і після закінчення навчання повернулися у військові частини, дислоковані в областях, звідки вони призивалися або в суміжні регіони, і тільки близько 8% призовників стали проходити строкову військову службу в інших (несуміжних) областях.