Як нині збирає віщий Олег
помститися нерозумним хозарам:
Їх села і ниви за буйний набіг
прирік він мечам і пожеж;
З дружиною своєю, в царгородський броні,
Князь по полю їде на вірному коні.
А. С. Пушкін «Пісня про віщого Олега»
Літопис розповідає, що 2 вересня 911 року князь Олег, прозваний «віщим», після успішного походу на Константинополь (славянск. — Царгород) уклав договір з Візантією.
Одним з головних результатів походу історики називають висновок торгового договору, згідно яким російські купці могли вести безмитну торгівлю. Олег прибив свій щит — символ перемоги — на воротах Царгорода.
Під час правління (882-912) Олег зробив, здавалося б неможливе — об'єднав розрізнені слов'янські племена в єдину державу — Київську Русь. Але для цього довелося захопити Київ, де у той час сиділи дружинники Рюрика Аскольд і Дір, убиті князем під час невеликого походу. Право на престол, як регент, Олег дав виховання синові Рюрика — Ігорю.
Чудського Волхви передбачили князю Олегу загибель від вірного коня. Так воно і сталося, хоча і після смерті самої тварини.