Святкування на честь ікони Божої Матері Феодорівської


Цей православне свято відзначається на честь ікони Божої Матері Феодорівської ( Костромської). Вважається, що вона написана євангелістом Лукою.

Свою назву ікона отримала від великого князя Ярослава Всеволодовича, батька Олександра Невського, який носив у святому хрещенні ім'я Феодор. За переказами, вона була знайдена його старшим братом Юрієм Всеволодовичем в старій дерев'яній каплиці поблизу старовинного міста Городця (пізніше на цьому місці був влаштований Городецький Феодорівської монастир).

Ставши після загибелі брата великим князем Володимирським, князь Ярослав-Феодор в 1239 році благословив залишилася від брата іконою свого сина Олександра, вступило шлюб з полоцької княжною Брячислава.

Сам Ярослав -Феодор залишив значимий слід в історії Русі першої половини XIII століття. Він підняв з попелу, відбудував і прикрасив містами, святими обителями і храмами що дісталася йому в спадок Русь, спалену і розграбовану татарами в 1237-1238 роках. Відновив спустошені ворогом міста Поволжя: Кашин, Углич, Ярославль, Кострому, Городець. Всього за вісім років князь зумів направити країну по єдино вірному в той час шляху, встановивши військово-політичну рівновагу із Золотою Ордою на сході і активно протистоячи католицькій Європі на заході.

Син Ярослава-Феодора — майбутній Олександр Невський — був найближчим його сподвижником. Чудотворна Феодорівська ікона Божої Матері — благословення батька — постійно перебувала при ньому. Після смерті Олександра ікону в пам'ять про нього взяв його молодший брат Василь.

Ставши великим князем, Василь не поїхав у Володимир, а залишився під захистом чудотворної ікони в Костромі. У 1272 році, захищаючи країну від чергового татарського набігу, російське військо під проводом князя виступило з Костроми з чудотворною іконою Феодорівської. Яскраві промені виходили від святого образу, опал ворогів; татари були розгромлені і вигнані. Після смерті князя Василя ікона залишилася в Костромському соборі святого Феодора Стратилата.

Ще більша шанування на Росії Феодорівська ікона Божої Матері отримала на початку XVII століття. Саме нею черниця Марфа (в миру Ксенія Романова) в 1613 році благословила на царство свого сина Михайла Романова, засновника династії, яка правитиме країною довгі 300 років. В пам'ять про цю історичну подію було встановлено повсюдне святкування ікони також і 27 березня (за новим стилем). А 29 серпня відзначається її набуття в день Спаса Нерукотворного.

Феодорівська ікона — двостороння. На зворотному боці зображений образ святої великомучениці Параскеви в багатому княжому вбранні. Припускають, що поява цього образу пов'язане з дружиною Олександра Невського.