Як відомо, в роки входження Азербайджану до складу царської Росії азербайджанці користувалися арабським алфавітом. З приходом до влади більшовиків в Азербайджані стали проводитися космополітичні експерименти з багатьма звичаями і традиціями азербайджанського народу, включаючи його мову та алфавіт. Незабаром російську мову фактично набув статусу державної мови.
До кінця 20-х років минулого сторіччя була проведена реформа алфавіту, в результаті якої замість арабського алфавіту став застосовуватися новий азербайджанський алфавіт по латинській графіці. Але не минуло й десяти років з початку цієї реформи, як було прийнято рішення про перехід на кирилицю.
Таким чином, приблизно за десять років в алфавіт азербайджанської мови тричі були внесені зміни. Інших подібних випадків в історії людства не існує.
До кінця 20 століття, коли Азербайджан вдруге придбав державну незалежність, питання про реформу алфавіту знову стало актуальним. В дійсності перехід на новий алфавіт намічався з першого року незалежності — 1991 року. Але реалії того часу не дозволяли довести цей процес до кінця.
Видавничо-поліграфічна робота в країні велася паралельно по двох алфавитам: газети видавалися наполовину по новому алфавітом на латинській графіці, а наполовину — за кирилиці. Це призводило до серйозного здивуванню серед населення.
Положення корінним чином змінилося з виданням Указу президента від 18 червня 2001 року. Саме в той день загальнонаціональний лідер Гейдар Алієв підписав Указ «Про вдосконалення застосування державної мови», в якому підкреслювалася роль і функції азербайджанської мови як атрибуту незалежної державності. Згідно з Указом, з 1 серпня 2001 року повсюдно здійснювався перехід до азербайджанського алфавітом на латинську графіку.
9 серпня 2001 року був виданий новий Указ Гейдара Алієва «Про заснування дня азербайджанського алфавіту та азербайджанської мови». Згідно з цим Указом щорічно 1 серпня відзначається в Азербайджані як День азербайджанського алфавіту та азербайджанської мови.