У зимовий період багато районів Ісландії занурюються в кромішню імлу НЕ стільки за рахунок близькості країни до полярного кола, скільки з причини гористого рельєфу. Тому в багатьох долинах поява перших промінчиків сонця через гори завжди сприймалося як прелюдія майбутньої весни, як її золотий прапор.
Селяни з навколишніх садиб збиралися в обумовленому місці, намагаючись напекти млинців і встигнути заварити каву поки примхливе сонце знову не сховалось за вершинами. Веселощі тривали також після заходу й відновлювалося при новому появі сонця, поки його світло знову не ставав буденністю.
Незважаючи на віддаленість Ісландії від кофедобивающіх держав, гарячий напій, що бадьорить, з'явившись в 1772 році, відразу завоював серця ісландців. Крім кави тільки тютюн і спирт користувалися високим попитом, незалежно від спроможності населення забезпечити себе продуктами першої необхідності.
Кава було саме тією віддушиною, тієї мінімальної розкішшю для виснаженого голодного селянина, яка дозволяла йому відчути себе людиною. І порадіти разом з сусідами довгоочікуваного появи сонця!
Дата святкування, звичайно ж, залежить від появи сонця в окремо взятій місцевості, однак, у великих населених пунктах дату прийнято усереднювати і фіксувати. Сьогодні, наприклад, у нас є привід підняти чашку чаю або іншого улюбленого напою за дочекалися свого сонця жителів Рейк'явіка.