Новий рік дерев

У цей день, званий в Ізраїлі Ту бі-Шват , зазвичай закінчується сезон дощів і природа відроджується. Ту бі-Шват — це 15-е число місяця Шват за єврейським календарем. В іудаїзмі існує чотири хронології, чотири календаря, згідно з якими вимірюється вік чотирьох світів. Відповідно до одного календарем (перший місяць якого — нісан) відраховується історія Ізраїлю, згідно з другим (перший місяць якого — тишрей) — історія всього людства, відповідно до третього календарем (перший місяць — Елул) вимірюється вік тварин, і згідно четвертому (перший місяць — Шват) — рослин.

У стародавньому єврейському державі було прийнято, як наказує Тора, щорічно відокремлювати десятінy від yрожая плодів у пользy священиків та Левитів, занятиx слyжбой в Храмі, що не мали земельних наділів, і десятінy в пользy бедниx. Посколькy така дія має виконуватися щороку, то заборонено було відокремлювати десятінy від yрожая одного року в рахунок yрожая дрyгого року. Свято Ту бі-Шват yстановлен мyдрецамі для відділення yрожая одного року від yрожая дрyгого.

Квітуче мигдальне дерево — символ свята (Фото: zebra0209, Shutterstock) Щодо дерев є ще й додаткове обставина: закон забороняв використовувати плоди рослини протягом перших трьох років його плодоношення, а для того щоб знати вік рослини , необхідно строго встановити день його народження. Їм і визнається Ту бі-Шват. У цей день немає заборон на роботу, він не відзначений закликом до святкового веселощів, і він ніяк не згадується в молитвах. Але склалися деякі традиції його відзначення.

Після руйнування Другого Храму в 70 році багато євреїв були змушені покинути землю їхніх батьків. Оскільки не стало єврейського Храму, і держава розпалася разом з усіма його законами, то і святкування Ту бі-Шват перестало існувати. За роки спустошень і воєн були знищені багато ліси і гаї. Поступово земля перетворилася на пустелю.

З виникненням сіоністського руху почався новий етап в історії розвитку свята. Іммігранти, які повернулися в землю їх батьків, розуміли, що необхідно подолати пустелю, осушити болота і перетворити землю на квітучий сад. У 1890 році 15 швата директор школи, письменник і історик Зєев Явіц вийшов зі своїми учнями, щоб посадити дерева. Так була створена нова традиція в країні: садити дерева в Ту бі-Шват. Квітуче мигдальне дерево вже на початку поселенського руху перетворилося на символ свята.

Відзначаючи Новий рік дерев, євреї згадують сказане в Торі про фруктових деревах: не можна не тільки зрубати, але й ламати їх, бо вони дають плоди людині. У людини багато спільного з деревом. Так само, як і дерево, людина сильний своїм корінням. Саме коріння, хоча вони і не видно, дають силу дереву і людині. Крона дерева — як життя людини, плоди дерева — як діти.

У цей день діти та дорослі беруть участь у масових посадках дерев (Фото: matka_Wariatka, Shutterstock) Святкова трапеза складається зі злаків і фруктів, які ростуть в Ізраїлі. Це — пшениця, жито, маслини, фініки, виноград, інжир, гранат, згадані в Торі, і інші. У цих трапезах звертається увага на порядок споживання плодів у зв'язку з їхнім походженням, з співвіднесенням їх їстівних і неїстівних частин. За різними традиціями, на столі має бути сім, п'ятнадцять або навіть п'ятдесят видів плодів!

Останнім часом святкування Ту бі-Шват знайшло додатковий сенс. Тиждень, на яку випадає свято, стала часом походів і екскурсій, покликаних будити в людях любов і дбайливе ставлення до природи. Склалася традиція: в Ту бі-Шват тисячі людей, діти і дорослі, беруть участь у масових посадках дерев. Ту бі-Шват широко відзначають не тільки ізраїльтяни, але і євреї Америки. Особливою популярністю це свято користується серед прихильників природоохоронних організацій.