Вакцина проти сказу вперше випробувана на людині

Луї Пастер
У XIX столітті сказ було невиліковною хворобою. Його вірус вражав центральну нервову систему, і людина повільно й болісно наближався до смерті, яка наступала від паралічу дихальних шляхів.

У такій критичній ситуації виявився 9-річний Йозеф Майстер. Влітку 1885 року хлопчика вкусила скажена собака, і сільський лікар порадив його матері звернутися до Луї Пастеру — знаменитому тоді мікробіолог і хімік, який займався розробкою вакцини проти сказу.

Жінка привезла сина в Париж, коли вчений закінчував успішні досліди на тваринах. Однак у Пастера не було ліцензії лікаря і лікувати дитину він не мав права. Було очевидно, що без лікування хлопчик помре, і вчений зважився. 6 липня 1885 Майстера протягом 10 годин вводилися сильні дози сироватки. Хлопчик вижив, ставши першою людиною, вилікуваним від сказу.

У подяку за свій порятунок Майстер все життя доглядав за могилою вченого і працював сторожем в Інституті Пастера. Коли в 1940 році гітлерівські війська вторглись у Францію, і солдати зажадали від Майстера розкрити гробницю Пастера, той вважав за краще покінчити з собою, але не осквернив прах ученого.