Томас Сейвері отримав патент на першу в світі парову машину

Томас Сейвері
Першим застосованим на виробництві паровим двигуном була «пожежна установка», сконструйована в 1698 році англійським військовим інженером і винахідником Томасом Сейвері (1650-1715). З дозволу короля Вільгельма III 2 липня того ж року вчений отримав патент на свій пристрій.

Патентна заявка свідчила: «Це новий винахід для підйому води та отримання руху для всіх видів виробництва за допомогою рушійної сили вогню має велике значення для осушки рудників, для водопостачання міст і як джерело рушійної сили для фабрик — тих , що не можуть використовувати силу води або роботу вітру».

Проте винахід виявився не надто ефективним, так як тепло пара кожен раз губилося під час охолодження контейнера. До того ж, насос був досить небезпечним в експлуатації, оскільки через високий тиску пари ємності і трубопроводи двигуна іноді вибухали.

Тим не менше, незабаром парова машина Сейвері знайшла досить широке застосування в промисловості: з її допомогою стали відкачували воду з вугільних шахт. Винахідник жартома називав своє дітище «другом рудокопа».

У 1707 році парова машина Сейвері з'явилася в Росії. Цар Петро Перший наказав встановити її в Літньому саду, для того, щоб качати воду з Фонтанки для паркових фонтанів. Машина піднімала воду на висоту 3 м від поверхні землі. Її продуктивність була 3 бочки в хвилину.