Так виглядав театр "Глобус" за часів Шекспіра span>
Історія театру «Глобус» почалася в 1599 році, коли в Лондоні один за іншим стали будуватися будівлі публічних загальнодоступних театрів. На його спорудження пішли будівельні матеріали, що залишилися від розібраної споруди самого першого громадського лондонського театру. Своя назва театр одержав від прикрашала його вхід статуї міфологічного велетня Атланта, підтримуючого земну кулю, оперезаний стрічкою з написом: «Весь світ — театр» (увічненою також в одній з п'єс Вільяма Шекспіра — пайовика і провідного драматурга трупи «Глобуса», очолюваній актором-прем'єром Річардом Бербеджа).
Новий театр швидко став одним з головних культурних центрів Англії. На його сцені, крім творінь Шекспіра, ставилися п'єси та інших видатних драматургів епохи Відродження.
«Глобус» за формою нагадував римський амфітеатр, був обгороджений високим муром і не мав даху. Сцена примикала до задньої частини будівлі. Над її глибинної частиною височіла верхня сценічний майданчик — «галерея», яка використовувалася для зображення фортечної стіни або балкона. Тут з'являвся привид батька Гамлета чи йшла відома сцена на балконі у «Ромео і Джульєтті». Ще вище знаходився «будиночок», у вікнах якого показувалися актори. Глядацький зал «Глобуса» вміщував від 1200 до 3000 глядачів.
29 червня 1613 під час прем'єри шекспірівської п'єси «Генріх VIII» в театрі сталася пожежа. Іскра від сценічного гарматного пострілу потрапила в солом'яну стріху над глибинною частиною сцени. Обійшлося без жертв, але будівля згоріла дотла.
Через рік, відновлений вже з каменю, театр знову відкрив свої двері для публіки.