13 Червня

Американський винахідник Уолтер Хант запатентував безпечну шпильку


Англійська шпилька
13 червня 1825 нью-йоркський механік Уолтер Хант запатентував безпечну шпильку. Йому потрібно було терміново заплатити борг в 15 доларів, а грошей не було. Подумавши пару годинок, він зробив ескіз простенької дротяної застібки. З одного кінця в неї була кільцева пружинка, а з іншого пластинчастий замочок («промінчик») для кінчика голки. І тут же продав права на свій винахід за 400 доларів.

Ідея Ханта була не нова, адже безпечну шпильку придумали ще задовго до нього. Подібні вироби (т.зв. «фібули») використовувалися багатьма стародавніми і середньовічними народами (греками і римлянами, іллірійцями і кельтами, германцями, слов'янами та іншими) як застібки для плащів та інших видів одягу. Пізніше такі шпильки були витіснені гудзиками.

Після свого відродження в 19 столітті безпечна шпилька виявилася незамінною в господарстві. Жінки використовували її в рукоділлі, заколювали дітям тканинні підгузники, а також прикріплювали до своєї білизни гігієнічні прокладки. У Росії такі шпильки, очевидно, потрапили не з Америки, а з Англії, оскільки називати їх тут стали «англійськими».

У 70-ті роки минулого століття безпечна шпилька перетворилася в один з атрибутів субкультури панків і стала символом протесту молоді проти традиційних устоїв суспільства.

Панки носили шпильки не лише на одязі, але і стали протикати ними свої обличчя і тіла. Першим, хто став використовувати їх не за призначенням, був Річард Хелл, лідер групи Richard Hell