Автоматична міжпланетна станція «Вега-1» досягла околиць планети Венера і виконала комплекс наукових досліджень за міжнародним проектом «Венера — комета Галлея»

Планета Венера
4 червня 1960 року вийшла постанова уряду СРСР «Про плани освоєння космічного простору», яке наказувало створити ракету-носій для польоту на Марс і Венеру.

З лютого 1961-го по червень 1985 року в СРСР було здійснено запуски 16-ти космічних апаратів «Венера». У грудні 1984 року були запущені радянські космічні апарати «Вега-1» і «Вега-2», призначені для дослідження Венери і комети Галлея. 11 і 15 червня 1985 ці АМС досягли Венери і скинули в її атмосферу посадочні модулі.

В результаті експериментів, проведених апаратами, була детально досліджена атмосфера планети, яка є самою щільною серед планет земної групи, оскільки містить до 96 відсотків вуглекислого газу, до 4 відсотків азоту і трохи водяної пари.

На поверхні Венери був виявлений тонкий шар пилу. Більша її частина зайнята горбистими рівнинами, найвищі гори піднімаються на 11 кілометрів над середнім рівнем поверхні.

Численні гряди, що простягнулися на сотні й тисячі кілометрів, нагадують серединно-океанічні хребти. Вчені припускають, що в недавньому минулому поверхню Венери зазнала суттєвих змін, а вік її оцінюється в кілька сотень мільйонів років.