Сухий закон у США закріплений Конституцією

Сухий закон
В кінці 19 століття в США ширилося антиалкогольне рух. Була навіть створена партія «сухого закону» в 1869 році, але вона так і не змогла подолати двопроцентного кордону у виборчих кампаніях. Особливо проти «споювання нації» виступали жіночі об'єднання і церква.

У 1893 році утворилася Ліга «супротивників салунов». Пияцтво, азартні ігри і проституція стали звичайною справою в салунах. Для отримання прибутку власники не гребували заманювання в злачні місця підлітків, що було, не тільки аморально, але й протизаконно.

У 1905 році «сухий закон» діяв в Канзасі, Мені, Небрасці і Північній Дакоті, до 1912 році він охопив уже дев'ять штатів, до 1916 року — 26 штатів. Після вступу США в Першу світову війну уряд прагнув зберігати запаси зерна, і прихильники «сухого закону» домоглися загальнонаціонального заборони на виробництво спиртних напоїв.

У 1917 році Конгрес США прийняв і направив на затвердження штатів проект Вісімнадцятої поправки до Конституції про введення «сухого закону». У вересні 1917 року в країні було припинено виробництво віскі, а в травні 1919 року та ж доля спіткала виробництво пива.

З 1 липня 1919 року на території США була повністю заборонений продаж спиртних напоїв. 16 січня 1920 року була прийнята 18-та поправка до Конституції США. Закон позбавляв ліцензій на бізнес виноробів, винокурів, постачальників алкоголю і торговців спиртним.

Проти ратифікації «сухого закону» виступили штати Коннектікут, Іллінойс, Род-Айленд і Вісконс. Саме звідти в інші штати йшла контрабанда алкоголю.

На боротьбу з порушниками було витрачено понад 12 мільйонів доларів. Скасування «сухого закону» відбулася 5 грудня 1933 року, після прийняття Конгресом США 21-ї поправки. При цьому допускаються обмеження на обіг алкоголю на рівні штатів.