Прийнято постанову РНК СРСР і ЦК ВКП (б ) «Про ліквідацію дитячої безпритульності і бездоглядності»

Події першої світової та громадянської воєн призвели до появи величезної кількості безпритульних дітей
Події першої світової та громадянської воєн призвели до появи величезної кількості безпритульних дітей. У 1921 році їх налічувалося більше 4,5 мільйонів. Для вирішення проблеми дитячої безпритульності потрібні були значні зусилля з боку держави і суспільства в цілому.

У 1919 році видається декрет про заснування Ради захисників дітей під головуванням А.В. Луначарського. Рада займався евакуацією дітей в «хлібні райони», організацією громадського харчування, продовольчої та матеріального постачання, наданням першої допомоги безпритульним і підготовкою їх до розподілу по стаціонарним установам.

31 травня 1935 вийшла спеціальна постанова РНК СРСР і ЦК ВКП (б) «Про ліквідацію дитячої безпритульності і бездоглядності». У документі зазначалося, що в країні ліквідована масова безпритульність, і ставилося завдання щодо посилення законодавства щодо малолітніх правопорушників. Були посилені заходи відповідальності батьків та опікунів, введена міра матеріальної відповідальності за дії дітей.

Постанова також зобов'язало Головне управління робітничо-селянської міліції (ГУРКМ) НКВС СРСР посилити боротьбу проти хуліганства на вулицях з боку дітей та підлітків. До відання наркомату були віднесені дитячі приймальники-розподільники, в складі НКВС для даного напрямку роботи виділені спеціальні ланки і працівники. З цього часу беруть свій початок підрозділи у справах неповнолітніх органів внутрішніх справ.

В період Великої Вітчизняної війни та перші повоєнні роки Урядом СРСР було прийнято низку постанов і наказів, які визначили заходи боротьби з безпритульністю неповнолітніх, значна частина злочинів яких мали своєю причиною бездоглядність та безпритульність або тяжке матеріальне становище. Тому потрібно більше широке застосування методів виховного впливу до цього контингенту підлітків.