Перша битва руських дружин з монголо — татарським військом на річці Калці, що поклало початок виникненню татаро-монгольського ярма на Русі

Перше бій руських дружин з монголо-татарською військом на річці Калці
Навесні 1223 тридцятитисячний загін татаро-монголів під проводом полководців Джебе і Субедея, що здійснював розвідувальний похід до Східної Європи, вийшов в половецькі степи і розгромив одну з кочували там половецьких орд, залишки якої у паніці бігли за Дніпро. Половецький хан Котян звернувся до Мстислава Удалому, правившему тоді в Галичі, з проханням про допомогу. Рада руських князів вирішив допомогти половцям.

У квітні 1223 російські полки виступили в похід до Дніпра, на чолі війська стояли три старших князя — три Мстислава — Київський, Чернігівський і Удатний. Після переправи через Дніпро російські війська зіткнулися з авангардом супротивника і переслідували його кілька днів. Біля річки Калки (нині Кальчик, Донецька область України) князі розділилися. Мстислав Удатний з дружинами перейшов Калку, залишивши Київського і Чернігівського князів на іншому березі.

31 травня 1223 на річці Калці відбулася битва між основними силами татаро-монголів і російськими полками. Натиск дружин Мстислава Удатного, ледь не прорвав ряди кочівників, не був підтриманий іншими князями, і всі атаки росіян були відбиті. Половецькі загони, не витримавши ударів монгольської кінноти, бігли, засмутивши бойові порядки російського війська. Це дозволило татаро-монголам завдати вирішального удару по головних сил російських.

Сталося запеклий і кровопролитне бій, в якому російське військо було розбите, а що залишилися в живих відступили за Калку. Кинувшись за ними в погоню, татари розбили і полк Мстислава Чернігівського. Табір Мстислава Київського був узятий через 3 дні, у результаті і сам князь, і його оточення були по-звірячому знищені. Мстислав Удатний утік. Втрати росіян у цій битві були дуже великі, з воїнів додому повернулася лише десята частина.

Військо Джебе і Субедея, розгромивши на Калці ополчення південних руських князів, увійшло в Чернігівську землю, дійшло до Новгорода-Сіверського і повернуло назад, несучи всюди страх і руйнування. Монголо-татарське ярмо продовжувалося на Русі майже два з половиною століття і наклало істотний відбиток на долю російського народу.