На Красній площі в Москві приземлився спортивний літак громадянина ФРН Матіаса Руста
На Красній площі в Москві приземлився німецький спортивний літак, незайманий радянськими ППО
В День прикордонника 28 травня 1987 спортивний літак американського виробництва «Сессна» порушив повітряний простір СРСР. Незайманий радянськими ППО, він здійснив посадку в Москві недалеко від Червоної площі на Василівському узвозі. Точніше, він приземлився на Великому Москворецкая мосту і накатом доїхав до Собору Василя Блаженного.
Безліч фотоапаратів і відеокамер туристів зафіксували момент, коли льотчик виліз з кабіни літака і тут же став роздавати автографи. Через 10 хвилин його заарештували. Порушником виявився громадянин ФРН 19-річний спортсмен-пілот Матіас Руст. Його батько був бізнесменом, що продавав літаки «Сессна» в Німеччині.
Літак Руста перетнув повітряний кордон Радянського Союзу в 14.20 на висоті 600 м над Фінською затокою в районі естонського міста Кохтла-Ярве. Локатори ППО це зафіксували, і чергові ракетні дивізіони були приведені в бойову готовність. На перехоплення був висланий винищувач, який швидко виявив порушника. Але йому не дозволили збити «Сессна», і аж до Москви літак Руста «вели». Справа в тому, що з 1984 року в СРСР діяв наказ, що забороняє відкривати вогонь по цивільних і спортивним літакам.
Газети того часу писали: «Країна в шоці! Пілот-любитель, і, як на зло, німецька, з ходу знеславив величезний оборонний арсенал СРСР і в таке свято — День прикордонника». Тоді своїх посад позбулися міністр оборон Сергій Соколов, головком військами ППО Олександр Чаклунів і ще близько 300 офіцерів. А в народі Червону площу стали іменувати «аеропортом«Шереметьєво-3».
4 вересня 1987 Руст був засуджений на 4 роки позбавлення волі за незаконний перетин повітряного кордону, порушення міжнародних правил польотів і злісне хуліганство. Провівши в попередньому ув'язненні і в'язниці в цілому 432 дня, 3 серпня 1988 року він був помилуваний президією Верховної Ради і видворений з території СРСР. Сам Руст заявив на суді, що його політ був «закликом до миру».