З нагоди взяття Ізмаїла Григорій Потьомкін влаштував для Катерини II грандіозне свято в нововідкритому Таврійському палаці
Таврійський палац в Санкт-Петербурзі — шедевр вітчизняного зодчества і один з найкращих і найбільших палаців Європи
Таврійський палац в Санкт-Петербурзі, видатний твір російської класичної архітектури, був побудований за указом Катерини II для фаворита імператриці, ясновельможного князя Г.Потьомкіна-Таврійського, як данина визнання його блискучого полководця і адміністративного таланту. Після взяття російськими військами турецької фортеці Ізмаїл, палац був подарований йому Катериною II за заслуги в участі в цій військовій кампанії.
Палац отримав свою назву по титулу Потьомкіна — «Князь Таврійський», який був наданий йому в 1787 році, коли російська армія під командуванням князя здобула перемогу в російсько-турецькій війні, і в результаті до Російської імперії був приєднаний півострів Крим — «Таврія». Від назви Таврійського палацу відбуваються найменування Таврійського саду, Таврійської вулиці і Таврійського провулка.
Це не тільки шедевр вітчизняного зодчества, але й один з найкращих і найбільших палаців Європи. Вишукана скромність фасадів Таврійського палацу контрастувала з винятковою розкішшю і пишнотою внутрішнього оздоблення. Особливе враження на гостей виробляв Зимовий сад, в центрі якого у спеціальній ротонді стояла мармурова скульптура Катерини-законодавицею. Такий сюрприз князь приготував спеціально для імператриці, яка побувала у нього в гостях під час великого свята, про який говорив весь Петербург.
(28 квітня) 9 травня 1791 Потьомкін в своєму нововідкритому Таврійському палаці влаштував грандіозне торжество на честь Катерини II і з нагоди взяття О.Суворова турецької фортеці Ізмаїл. На торжестві була присутня практично вся знать Санкт-Петербурга — близько трьох тисяч чоловік. Головною гостею, звичайно, була імператриця, а от головний герой штурму Ізмаїла, О. Суворов, не був запрошений на це свято. За три дні до свята за височайшим повелінням він був направлений до Фінляндії для інспектування прикордонних фортець.
Програму свята склали спектаклі, танці, вечеря, феєрверк, у всіх залах палацу і в парку влаштували грандіозну ілюмінацію. Для цього у всьому місті був скуплені віск свічки. Його не вистачило, довелося закуповувати віск і в Москві. Гості не переставали захоплюватися прекрасним палацом і багатством князя. Не забули тоді і простий народ — біля входу в палац поставили бочки з вином та столи з закускою.
За звичаями того часу кожен придворний свято відкривав полонез. Це торжество було відкрито полонезом «Грім перемоги, раздавайся!», Де він виконаний був вперше. Текст Гімну-маршу склав поет Г.Державін, музику до нього написав композитор О.Козловскій. У наступні роки «Грім перемоги» став звучати у відповідальні моменти найважливіших церемоній.
Поет Державін, який також був присутній на цьому святі, залишив сучасникам і нащадкам докладний «Опис урочистості колишнього з нагоди взяття міста Ізмаїла у будинку генерал -фельдмаршала князя Потьомкіна-Таврійського, поблизу кінної Гвардії, в присутності імператриці Катерини II, 1791 року 28 квітня».