У Парижі було підписано Протокол про заборону клонування людини

Клонів не буде?
Клонування — відтворення індивіда з повністю ідентичним набором генетичних характеристик і зовнішністю. Поки технологія клонування людини не відпрацьована. І тут постає низка як теоретичних, так і технічних питань.

Вже сьогодні є методи, що дозволяють з великою часткою впевненості говорити, що в головному питання технології вирішене. Найбільш успішним з методів клонування вищих тварин виявився метод «перенесення ядра». Саме він був застосований для клонування вівці Доллі у Великобританії, яка, як відомо, прожила шість років — достатнє число, щоб можна було говорити про успіх експерименту.

На думку вчених, ця техніка є кращою з того, що ми маємо сьогодні, щоб приступити до безпосередньої розробки методики клонування людини. Але є тут і ряд серйозних обмежень.

Самим принциповим обмеженням є неможливість повторення свідомості, а це означає, що мова не може йти про повну ідентичність особистостей, — її міра і межа ще підлягають дослідженню. Побоювання викликає і великий відсоток невдач при клонуванні, які пов'язані з можливістю появи людей-виродків, а також питання батьківства, материнства, спадкування, шлюбу і багато інших.

На додаток до Європейської Конвенції про захист прав людини 12 січня 1998 року в Парижі було підписано Протокол про заборону клонування людини. Представники європейських країн, що підписали Протокол, таким жестом вирішили підкріпити захист прав людини.

У підписанні взяли участь 19 країн. Це Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Греція, Ісландія, Італія, Латвія, Люксембург, Молдова, Норвегія, Португалія, Румунія, Сан-Марино, Словенія, Іспанія, Швеція, Македонія та Туреччина.

Хоча Росія і не брала участь в Протоколі, вона не залишилася осторонь від світових тенденцій, відповівши на виклик часу прийняттям Федерального закону «Про тимчасову заборону на клонування людини» від 20 травня 2002 року N 54-ФЗ. І сьогодні заборона на клонування людини в Росії продовжує діяти.