Великий зал Московської консерваторії span>
20 квітня 1901 був урочисто відкритий Великий зал Московської консерваторії. На честь відкриття був даний концерт, першим номером якого була увертюра до опери «Руслан і Людмила» Глінки.
Великий зал консерваторії був побудований разом з новою будівлею Московської консерваторії в 1895-1901 роках за проектом архітектора Загорського. Співавторами архітектора стали художник Бондаревський і скульптор АЛАДЬИН.
Великий зал консерваторії з самого початку задумувався як справжній храм музики. Його вестибюль виконаний у дусі античного храму. Біля воріт храму відвідувача зустрічають фігури амазонок — копії грецьких статуй Кресилая і Фідія, які колись прикрашали знаменитий храм Артеміди в Ефесі.
Концертний зал витриманий в світлих, теплих тонах і прикрашений білими пілястрами. Ліпний декор залу, що зображає емблему музики — ліру і схрещені труби, виконав скульптор АЛАДЬИН. А в його стінах під величезними вікнами розміщені 14 овальних, оповитих декоративними лаврами портретів великих композиторів. Їх виконав живописець Бондаревський.
Головне достоїнство залу — його чудова акустика. На естраді встановлений один з найбільших у світі органів, який спеціально замовив у Парижі залізничний підприємець фон Дервіз.
Вже в перші роки існування Великого залу в ньому виступали чудові російські музиканти та співаки — С. Рахманінов, А. Скрябін, А. Зилот, М. Метнер, К. Ігумнов, А. Гольденвейзер, Ф. Шаляпін, А. Нежданова, Л. Собінов. Гастролі прославлених музикантів перетворили його в міжнародний центр високого мистецтва.