Посвідчення співробітника СМЕРШ span>
19 квітня 1943 Постановою Раднаркому СРСР Управління особливих відділів і Морський відділ були вилучені з ведення НКВС. На їх базі утворювалися Головне управління контррозвідки НКО «Смерш» («Смерть шпигунам») і, трохи пізніше, Управління контррозвідки «Смерш» Наркомату ВМФ.
Рішення про створення Головного управління контррозвідки «Смерш» випливало з сформованій на той час обстановки на радянсько-німецькому фронті. У цей час Московська битва зірвала план «блискавичної війни». З рук противника під Сталінградом була вирвана стратегічна ініціатива.
Але при цьому німецьким спецслужбам ще не було завдано смертельного удару. Тому на вирішальному етапі війни було вирішено об'єднати керівництво двома важливими сферами — обороною країни і безпекою військ.
На органи «Смершу» в даній ситуації були покладені завдання по боротьбі зі шпигунською, диверсійною, терористичною діяльністю іноземних розвідок, боротьбі зі зрадою і зрадою Батьківщині в частинах і установах Червоної Армії, дезертирством і покаліченням на фронтах. У військовій контррозвідці складалося кілька тисяч чоловік.
За роки війни членами «Смерш» було знешкоджено понад 30 тисяч шпигунів, близько трьох з половиною тисяч диверсантів і понад шість тисяч терористів. Військова контррозвідка гідно виконала всі покладені на неї завдання.
У деяких сучасних джерелах стверджується, що, крім очевидних успіхів у боротьбі проти німецької розвідки, «Смерш» придбав у роки війни зловісну славу завдяки системі репресій проти мирного населення , яке перебувало в окупації на тимчасово захопленій німецькими військами території СРСР або на примусових роботах у Німеччині.
Але репутація «Смерш» як репресивного органу часто перебільшується в сучасних джерелах. Ніякого відношення до переслідування мирного населення «Смерш» не мало. За роботу з населенням відповідали територіальні органи НКВС-НКДБ.