Ув'язнені концтабору Бухенвальд span>
До лютого 1945 року Бухенвальд став найбільшим табором смерті: в 88 філіях концтабору Бухенвальд за колючим дротом знаходилися 112 000 в'язнів.
Дізнавшись про наближення союзних військ, 11 квітня 1945 в'язні Бухенвальда підняли збройне повстання. У цей момент у таборі перебувало кілька десятків тисяч ув'язнених з 18 країн Європи.
Учасники повстання відбили й утримували за собою табірні площі. Вони почали передавати в радіоефір сигнал «SOS». Через кілька днів знаходилися поблизу американські війська дісталися до табору.
Першим ділом американці видали указ про здачу увязненими наявного у них зброї. Батальйон радянських військовополонених відмовився здати зброю, оскільки воно є єдиним доказом проведеного в таборі збройного визвольного повстання. Батальйон продовжив своє існування як самостійна військова одиниця.
В результаті цього повстання були звільнені в'язні фашистських концтаборів Бухенвальд і Дора, 22 квітня звільнені в'язні Заксенхаузена, 29 квітня — Дахау, а 30 квітня 1945 року — Равенсбрюка.