Іван Калита в подяку за допомогу в жорстокому придушенні антитатарські повстання в Твері отримав від хана Узбека ярлик на князювання Костромське

Іван I Данилович
26 березня 1328 Іван I Данилович на прізвисько Калита, онук Олександра Невського, отримав від хана Узбека ярлик на князювання Костромське, а також титул князя Новгородського, в подяку за допомогу в жорстокому придушенні антитатарські повстання в Твері. А ще через 4 роки Калита домігся у Узбека ярлика на Володимирське велике князівство і визнання себе великим князем Всієї Русі.

Це сталося не випадково: головною рисою характеру Івана було вміння ладити з ханом. В той час, як інші руські землі страждали від ординських вторгнень, володіння князя Московського залишалися спокійними, наповнювалися жителями і, порівняно з іншими, знаходилися в квітучому стані.

З цього самого дня традиційний символ старшинства в Північно- Східної Русі назавжди, за винятком короткого періоду 1359-1363 років, перейшов до московської гілки Рюриковичів. Тому й саме князювання з часом стало називатися «Московським».

З ім'ям Калити пов'язане зростання стольного міста, його зміцнення і прикраса. Кремль при ньому був обнесений дубовим частоколом. При ньому ж були побудовані кам'яні Успенський і Архангельський собори. Він приєднав до Москви основну територію Володимирського великого князівства.

Іван Калита заклав основи політичної могутності своїх володінь. За правління Івана Даниловича також значно поповнилася і казна — звідси прізвисько князя, що означало «кошіль» або «сумка».