Центральний комітет Тсоавіахіму встановив почесне звання «Ворошиловський стрілок» 1-й і 2-го ступенів

Нагорода «Ворошиловський стрілок» 2-й ступеня
29 грудня 1932 року в честь голови Реввійськради СРСР, наркома по військових і морських справ Климента Єфремовича Ворошилова — « відмінного стрільця з усіх видів стрілецької зброї», Центральний комітет Тсоавіахіму встановив почесне звання«Ворошиловський стрілок»1-й і 2-го ступенів, присваиваемое з врученням відповідного нагрудного значка.

Підготовка Ворошиловського стрільця стала невід'ємною частиною оборонно-масової роботи і незабаром була перетворена в широкий рух трудящих, молоді за оволодіння стрілецькою справою.

Восени 1934 року в Бауманської районі Москви відкрився перший в країні клуб Ворошиловського стрільця, який першим представляв оборонне Товариство на міжнародних змаганнях, де зустрілися команди клубу Ворошиловському стрілку і команда Портсмутського стрілецького клубу США. Перемогли москвичі, вибівшіе на 207 очок більше американських спортсменів.

Варився знак в різних організаціях, в тому числі і на Ленінградському монетному дворі (ЛМД). Всього було випущено майже 700 тисяч примірників «Ворошиловського стрільця», а загальна кількість нагороджень за різними відомостями досягло 6-9 мільйонів.

У Робітничо-Селянської Червоної Армії нагородження знаком «Ворошиловський стрілок» проводилися з 1934 року до травня 1939 року, коли з'явилася нагорода «За відмінну стрільбу РККА», а в оборонних організаціях звання присвоювали аж до початку Великої Вітчизняної Війни.