Максим Горький — очевидець трагедії в Мессіні < / span>
Весь світ дізнався про страшну катастрофу, яка спіткала 28 грудня 1908 Південну Італію, вже на наступний день після землетрусу. Головною жертвою природного катаклізму стало місто Мессіна. Підземні поштовхи, сила яких досягала 7,5 бала за шкалою Ріхтера, забрали життя понад 75 тисяч осіб, а викликана ними хвиля цунамі заввишки 10 метрів довершила руйнацію міста.
Одним з перших про цю трагедію написав Максим Горький, який перебував тоді в Італії і прибулий до Мессіни незабаром після землетрусу:
«Напередодні катастрофи і всю ніч перед нею вив вітер, море люто кидало на береги високі хвилі; рятуючись від незвичного холоду, жителі Мессіни і прибережних міст Калабрії щільно зачиняли двері і вікна будинків і спали міцним, передранковим сном.
В 5:00. 20 хв. земля здригнулася; її перша судорога продовжувалася майже десять секунд; тріск і скрип віконних рам, дверних колод, дзенькіт скла, шум падаючих драбин розбудив сплячих; люди схопилися, відчуваючи всім тілом ці підземні поштовхи, від яких раптом втрачаєш свідомість, наповнюючись нищівним розум диким страхом . Земля глухо гуділа, стогнала, горбилась під ногами і хвилювалася, утворюючи глибокі тріщини.
Лопнули труби водопроводу, з тріщин землі рвуться фонтани, сичачи і оббризкуючи роздягнених людей холодною водою; ноги бігли потрапляли в ями, люди падали і гинули при кожній новій судомі руйнується землі».
Примітно, що це землетрус не належало до числа найсильніших. Трагедія Мессіни була в тому, що підземний поштовх стався безпосередньо під містом. На щастя для уцілілих мессінцев, на ближньому рейді перебував російський військовий корабель, команда якого відразу ж організувала в зоні лиха рятувальну операцію.