Щеплення віспи в Росії вперше почалася з Імператриці та її сина Павла span>
На самому початку свого царювання, 23 листопада 1763 Катерина II заснувала медичну колегію, першим головою якої став барон Черкасов. Саме він порушив питання про термінову необхідність робити щеплення віспи з метою захистити населення країни від цієї страшної хвороби.
Епідемії віспи в Європі забирали тисячі життів. Але саме в 18 столітті були проведені перші досліди по штучному зараженню віспою, після чого люди, перехворівши легкою формою хвороби, набували імунітет на час епідемій хвороби.
Вперше цей метод захисту від страшної хвороби випробували в Англії, потім прівівіваніе стали практикувати і в інших країнах Європи. У Росії теж намагалися вживати заходів проти поширення цієї хвороби, але в основному все зводилося до заборонам хворим з'являтися в суспільстві. Але таким способом проблему вирішити було неможливо, і переносниками інфекції часто виявлялися наближені до двору люди.
«Медична колегія» була покликана піклуватися про міських аптеках і віруючих, допомагати їм у запобіганні та профілактиці епідемій віспи. Щеплення віспи в Росії вперше почалася з Імператриці та її сина, що показали такий важливий приклад для всіх підданих.
Катерина, долаючи страх, таки зважилася прищепити собі віспу, а потім і своєму синові Павлу, якому на той момент було 14 років. Для цієї процедури в Росію запросили англійського лікаря барона Димсдейла.
Оскільки все благополучно закінчилося, то дуже багато стали повторювати цю процедуру. Катерина згодом писала: «Весь Петербург хоче собі прищепити віспу, а ті, які це зробили, вже здорові». Так було закладено початок розвитку Медичної колегії (сьогодні — МОЗ) в Росії.