Суецький канал дозволив водного транспорту проходити в обидві сторони між Європою та Азією без огібанія Африки span>
На північному сході Єгипту 17 листопада 1869 відбулася урочиста церемонія відкриття Суецького каналу, що з'єднав Середземне і Червоне моря, для судноплавства. Першою по каналу пройшла яхта «Егль», на борту якої перебували французька імператриця Євгенія, дружина Наполеона III, і головний будівельник каналу — французький інженер віконт Фердинанд Марі де Лессепс.
На перших етапах будівельних робіт земляні роботи проводились з використанням примусової праці бідних верств населення Єгипту. З технічної точки зору будівництво, яке велося 11 років, не було надто складним: це був просто рів завдовжки 163 км, без жодних шлюзів. Тим не менш, проект цей буквально розорив Єгипет, і в 1876 році країна була оголошена банкрутом. Це спричинило за собою встановлення над нею фінансового контролю держав-кредиторів — Франції і Англії.
Канал надав негайне і неоціненне значення на світову торгівлю. Шістьма місяцями раніше була введена в дію Перша трансконтинентальної залізниці, і весь світ можна було тепер обігнути в рекордні терміни.
Канал дозволив водного транспорту проходити в обидві сторони між Європою та Азією без огібанія Африки. До відкриття каналу, транспортування здійснювалася шляхом розвантаження кораблів і сухопутної перевезенням між Середземним і Червоним морями. Канал зіграв також важливу роль в експансії і подальшої колонізації Африки.
На сьогоднішній день Суецький канал є головним бюджетоутворюючим проектом Єгипту. За словами деяких фахівців, канал дає країні навіть більше коштів, ніж видобуток нафти, і набагато більше, ніж розвинена інфраструктура туризму.