На раді князів в Любечі під керівництвом Володимира Мономаха узаконено розділення Русі на удільні князівства

З'їзд князів у Любечі — 1097 рік. Художник В.Прохоров (1882)
1097 був знаменним для російської історії. Події 1096 року, коли половецький хан Боняк спустошив околиці Києва, переконали Ярославовичів в необхідності з'їхатися і УРЯД. Місцем з'їзду обрали Любеч, що стояв на стику київських, чернігівських та смоленських земель.

19 жовтня 1097 по підіймального мосту в Любеч в'їхали Володимир Мономах, Святополк II, Давид Ігоревич, їх двоюрідний брат Василька Ростиславович та Олег і Давид Святославович. То були онуки Ярослава Мудрого. В їх руках були цілісність і благоденство Русі.

На з'їзді в Любечі були вимовлені скорботні промови про будову світу і про те, «почто губимо Руську землю», а половці «землю нашю несуть роздно».

Вирішили Ярославович, що кожен тримає отчу землю. Святополк II сидить у Києві, на столі батька Ізяслава. Володимир II тримає доля отця Всеволода. А Олег, Давид і Ярослав Святославович сидять по містах, що раніше належали Святославу Ярославовичу. Давид Ігоревич повинен був сидіти у Володимирі Волинському. А два Ростиславовича — Володар і Василько — утримали Перемишль і Теребовль. Князі цілували хрест і, розходячись, заявили «так аще отселе хто на кого встане, то на того будем' вей і честьний крсть».

Але до великої печалі Русі наміри Ярославовичів не завжди відповідали їх справах. А чим більше множилося плем'я Ярославовичів, тим більше мельчали ??не тільки уділи, але й справи князів.