Калінінград, музей бурштину span>
Слідуючи рішенням Ялтинської і Потсдамської конференцій, Кенігсберг з прилеглими землями 17 жовтня 1945 року був включений до складу СРСР.
Південна частина Східної Пруссії відійшла до Польщі.
У квітні 1946-го у складі РРФСР утворилася відповідна область, а через три місяці її головне місто отримало нову назву — Калінінград — у пам'ять померлого 3 червня « всесоюзного старости».
Території ці були в складі Росії і під час Семирічної війни: в 1758 році кенігсбергци присягнули імператриці Єлизавети Петрівни і до весни 1762-го, до укладення миру, Східна Пруссія мала статус російського генерал-губернаторства. Так, у грудні 1758-го знаменитий городянин Кенігсберга Іммануїл Кант звертався до Єлизавети з листом, де просив місце професора в тутешньому університеті.
У Калінінграді залишилося тільки 20 тисяч з 370 000 німецьких жителів, які жили в ньому до війни. Хоча відразу після війни почалася робота з адаптації німців до нової влади — виходила газета «Новий час» на німецькій мові, були організовані школи, де викладання велося німецькою, — було прийнято рішення про депортацію німецького населення в Німеччину.
Замість них у місто були переселені радянські громадяни. Після війни місто стало заселятися швидкими темпами, відновлювалося виробництво. Але місто мало напівзакритий статус у зв'язку зі стратегічним положенням і великою кількістю військ. Для іноземців же місто було закрите повністю і за винятком рідкісних візитів дружби з сусідньої Польщі іноземцями практично не відвідували.
Владою не приділялося ніякої уваги спадщині німецької культури. Старе місто не відновлювався, а руїни замку (наслідок бомбардувань союзників) були знесені в кінці 1960-х років, незважаючи на протести архітекторів, істориків, краєзнавців і просто жителів міста.
Зміни 1990-х в Росії поклали початок новому етапу розвитку Калінінградської області. З 1991 року місто відкрите для міжнародного співробітництва із зарубіжними країнами, у першу чергу з Німеччиною і Польщею, в сфері бізнесу, культури і освіти. Сьогодні в місті функціонує безліч іноземних установ, що забезпечують необхідну місту інформаційну, адміністративну і візову підтримку.