Заснована медаль «За відвагу»

Медаль «За відвагу» стала вищій радянській медаллю в нагородний системі СРСР
17 жовтня 1938 Указом Президії Верховної Ради СРСР була заснована медаль «За відвагу». Цим же Указом затверджено Положення про медалі, в яке згодом були внесені деякі зміни в 1943, 1947 і 1980 роках.

Згідно з Положенням, медаль була заснована для нагородження за особисту мужність і відвагу, проявлені при захисті Вітчизни і виконанні військового обов'язку (в боях з ворогами соціалістичної Вітчизни; при захисті державного кордону СРСР; при виконанні військового обов'язку в умовах , пов'язаних з ризиком для життя). Нею нагороджувалися військовослужбовці (причому як рядовий і сержантський склад, так і молодші офіцери) Червоної Армії, Військово-Морського Флоту, прикордонних і внутрішніх військ та інші громадяни СРСР, а також і іноземні громадяни.

З моменту свого появи ця медаль стала вищій радянській медаллю в нагородний системі СРСР (і другий за часом установи, після ювілейної медалі «ХХ років РСЧА») і залишалася такою до розпаду Радянського Союзу. На відміну від багатьох інших медалей та орденів, вручається нерідко «за участь», медаллю «За відвагу» нагороджували виключно за особистий подвиг і хоробрість, проявлену на полі бою. Саме тому вона стала особливо популярною і поцінованої серед фронтовиків і військових.

Медаль «За відвагу» має форму кола діаметром 37 мм і виготовлено зі срібла. На її лицьовій стороні у верхній частині зображено три летять літаки, нижче яких в два рядки напис «За відвагу», а під нею — зображення танка. Уздовж нижнього краю медалі — напис «СССР». Всі зображення на медалі рельєфні, написи вдавлені, покриті рубіново-червоною емаллю. За допомогою вушка і кільця медаль з'єднана з колодкою, обтягнутою шовковою муаровою стрічкою. Спочатку це була чотирикутна колодка, обтягнута червоною муаровою стрічкою, а з 1943 року стала п'ятикутною, обтягнутою муаровою стрічкою сірого кольору з синіми смужками по краях. Медаль носиться на лівій стороні грудей і, за наявності орденів та інших медалей СРСР, розташовується після орденів і перед іншими медалями.

У числі перших нагороджених медаллю «За відвагу» стали в 1938 році прикордонники Н.Гуляев і Б.Грігорьев, що затримали групу диверсантів біля озера Хасан. До початку Великої Вітчизняної війни за мужність і відвагу при захисті державних кордонів СРСР, а також за участь у бойових діях в районі річки Халхін-Гол і в радянсько-фінській війні медаллю було нагороджено близько 26 тисяч військовослужбовців.

За роки Великої Вітчизняної війни, коли героїзм радянських людей прийняв масовий характер, було вироблено понад 4 мільйони нагороджень цією медаллю. Багато солдатів нагороджувалися нею повторно, а були й випадки, коли військовослужбовці ставали кавалерами чотирьох і навіть п'яти медалей «За відвагу». Також чимало жінок в роки війни були удостоєні цієї самої почесної радянської медалі. Вручалася вона і іноземним громадянам.

У повоєнні роки цю нагороду вручали значно рідше. Всього до початку 1977 року було вироблено близько 4,5 мільйона нагороджень. Наступне масове нагородження медаллю «За відвагу» довелося на період бойових дій Радянської Армії в Афганістані.

Медаль «За відвагу» збереглася і в системі російських державних наградПосле розпаду Радянського Союзу ця медаль не була забута і не перетворилася виключно в історичну реліквію, як багато інших ордени і медалі радянського періоду. Медаль «За відвагу» знову була заснована в системі російських державних нагород Указом Президента РФ від 2 березня 1994 року № 442 (в редакції Указу 1995, 1999 і 2003 років). І зовнішній вигляд медалі практично не змінився, була прибрана тільки напис «СССР», і дещо зменшився діаметр медалі — до 34 мм.

Головною умовою для нагородження як і раніше залишилися «особисту мужність і відвага». В даний час медаллю «За відвагу» можуть бути нагороджені військовослужбовці, а також співробітники органів внутрішніх справ, протипожежної служби та інші громадяни Росії за особисту мужність і відвагу, проявлені: в боях при захисті Російської Федерації та її державних інтересів; при виконанні спеціальних завдань по забезпечення державної безпеки і при захисті державного кордону; при виконанні військового, службового або громадянського обов'язку, захисту конституційних прав громадян в умовах, пов'язаних з ризиком для життя.

Першими нагородженими російської медаллю «За відвагу» стали військовослужбовці 3 -ї окремої бригади спеціального призначення ГРУ, за виконання спеціальних бойових задач на території республіки Таджикистан, в листопаді 1993 року. Потім — шість учасників підводно-технічних робіт на затонулій в Норвезькому морі атомного підводного човна «Комсомолець» в грудні 1994 року, за успішне виконання цих робіт і проявлені при цьому мужність і відвагу.