Президенту СРСР М.С.Горбачова присуджена Нобелівська премія миру
Михайло Горбачов — "батько" перебудови < / span>
11 березня 1985 року на позачерговому Пленумі ЦК Михайло Сергійович Горбачов був обраний Генеральним секретарем ЦК КПРС. З приходом Горбачова до влади в СРСР почався процес демократизації, що отримав назву «перебудови». Підсумком перебудови став кінець тоталітарного режиму в СРСР — в 1990 році влада від КПРС перейшла до З'їзду народних депутатів СРСР — першому в радянській історії парламенту, обраному на альтернативній основі на вільних демократичних виборах.
15 березня 1990 року з'їзд обрав Горбачова президентом СРСР. Рушійною силою перебудови стали «гласність» і «відкритість». Розроблялася програма переведення економіки на соціально орієнтовану ринкову основу.
У міжнародних відносинах Горбачов почав проводити активну політику розрядки напруженості на основі сформульованих ним принципів «нового мислення» і став однією з ключових фігур світової політики.
За 1985-1991 роки стався радикальний перелом відносин між Заходом і СРСР, перехід від образу ворога, «імперії зла» до образу партнера. На знак визнання величезних заслуг Михайла Горбачова як видатного реформатора, політика світового масштабу, який вніс унікальний внесок у зміну на краще самого характеру міжнародного розвитку, він був удостоєний Нобелівської премії миру.
У заяві Нобелівського комітету 15 жовтня 1990 говориться: «Норвезький Нобелівський комітет вирішив присудити Нобелівську премію миру за 1990 рік Президенту Радянського Союзу Михайлу Сергійовичу Горбачову за його провідну роль у мирному процесі, який сьогодні характеризує важливу складову частину життя міжнародного співтовариства. В останні роки у відносинах між Сходом і Заходом відбулися вагомі зміни. Конфронтація змінилася переговорами ...».
Ці історичні зміни викликані рядом чинників, але в 1990 році Нобелівський комітет вирішив віддати належне Михайлові Горбачову за визначальний вклад, який він у багатьох випадках вніс у ці процеси. Зросла відкритість, яку він привніс в радянське суспільство, сприяла зміцненню міжнародної довіри. На думку комітету, «мирний процес, в який Горбачов вніс таку вагому лепту, відкриває нові можливості перед світовим співтовариством для вирішення його актуальних проблем, незважаючи на ідеологічні, релігійні, історичні та культурні відмінності».