На навколоземну орбіту було виведено перший у світі штучний супутник Землі, який відкрив космічну еру в історії людства

Перший штучний супутник
Супутник, що став першим штучним небесним тілом, був виведений на орбіту 4 жовтня 1957 року ракетою-носієм Р-7 з 5-го науково-дослідного полігону міністерства оборони СРСР, який отримав згодом відкрите найменування космодром Байконур.

Космічний апарат ПС-1 (найпростіший супутник-1) являв собою кулю діаметром 58 сантиметрів, важив 83,6 кілограма, був оснащений чотирма штирьковий антенами завдовжки 2,4 і 2,9 метра для передачі сигналів працюючих від батарейок передавачів. Через 295 секунд після старту ПС-1 і центральний блок ракети вагою 7,5 тонни були виведені на еліптичну орбіту заввишки в апогеї 947 км, у перигеї 288 км. На 315 секунді після старту ШСЗ відокремився від другого ступеня ракети-носія, і відразу його позивні почув весь світ.

Супутник ПС-1 літав 92 дні, до 4 січня 1958 року, скоївши 1440 обертів навколо Землі (близько 60 мільйонів кілометрів), а його радіопередавачі працювали протягом двох тижнів після старту.

США змогли повторити успіх СРСР лише 1 лютого 1958 року, запустивши з другої спроби супутник «Експлорер-1», масою в 10 разів менше першого ШСЗ.

Над створенням штучного супутника Землі на чолі з основоположником практичної космонавтики С. П. Корольовим працювали вчені М.В. Келдиш, М.К.Тіхонравов, Н.С.Лідоренко, В.І.Лапко, Б.С.Чекунов і багато інших.