Протистояння Парламенту і Президента в Москві перейшло у збройне зіткнення

Москва, 3 жовтня 1993
Протягом 1993 року в Росії загострилося протистояння двох вищих інститутів державної влади: виконавчої (в особі президента РФ і його апарату) та законодавчої — в особі керівництва Верховної Ради РФ. В основі розгорнувся суперництва лежало розходження в підходах до розвитку конституційного процесу, здійсненню стратегії і тактики перехідного періоду.

У березні 1993 року на VIII З'їзді народних депутатів консервативна частина депутатського корпусу спробувала обмежити повноваження президента і ухвалити низку поправок до Конституції. Борис Єльцин у відповідь підписав Указ «Про особливий порядок управління», згідно з яким на 25 квітня призначався референдум про довіру президенту. До цього часу діяльність Верховної Ради РФ припинялася.

Конституційний Суд визнав ці дії Єльцина суперечать відразу дев'яти статтям Основного закону. Екстрено скликано IХ з'їзд народних депутатів, який класифікував указ Єльцина як спробу державного перевороту, за що за Конституцією передбачалося його зречення від влади. Березневий криза завершилася компромісом: президент відмовився від обігу, а з'їзд погодився з проведенням референдуму 25 квітня 1993 року.

Референдум підтримав курс президента, і Президент і його оточення приступили до розробки проекту Основного закону, в основу якого була покладена ідея президентської республіки.

Особливої ??гостроти протистояння між виконавчою і законодавчою владою досягло восени 1993 року. 21 вересня Єльцин виступив з телевізійним зверненням до народу і заявив, що Верховна Рада перестала бути органом народовладдя, а став оплотом опозиції. Він підписав Указ № 1400 «Про поетапну конституційну реформу в Російській Федерації», на підставі якого розпускалися представницькі органи влади і на 11-12 грудня 1993 призначалися вибори в Державну Думу.

Значна частина народних депутатів відмовилася визнати законність дій президента і заявила про відсторонення Єльцина від влади. До присяги в якості нового президента був приведений віце-президент А.Руцкой.

Прихильники Верховної Ради організували демонстрації протесту, на вулицях виникли барикади. Противниками влади була зроблена спроба штурму мерії і телекомплексу в Останкіно.

3 жовтня 1993 року указом Єльцина в Москві було введено надзвичайний стан. Для боротьби з опозицією в столицю були введені танки. Почався обстріл Білого дому.

До вечора 4 жовтня опір опозиції було зламано. Керівники оборони Білого дому (А.Руцкой, Р.Хасбулатов та ін) були заарештовані. Єльцин поклав на себе повноваження по забезпеченню прямого президентського правління в країні аж до проведення виборів до Федерального Зібрання і референдуму по Конституції Росії.

12 грудня 1993 пройшли вибори в Державну Думу. Одночасно з ними був проведений референдум з ухвалення нової Конституції, де Росія оголошувалася федеративною демократичною правовою державою з республіканською формою правління.