Початок битви за Москву в ході Великої Вітчизняної війни

Битва за Москву
Головною стратегічною метою для німецько-фашистських військ восени 1941 року був захоплення Москви. План операції «Тайфун», затверджений Гітлером у вересні, передбачав не тільки оточення і взяття столиці СРСР, але і повне її знищення разом з усім населенням.

30 вересня 1941 року почалася Московська стратегічна оборонна операція, що стала першим етапом битви під Москвою (30 вересня 1941 — 20 квітня 1942 року) — однієї з головних подій в ході всієї Другої світової війни.

Для здійснення плану німецькому командуванню вдалося на напрямках головних ударів створити значну перевагу у військовій силі. Генеральний наступ німецьких військ групи «Центр» почалося 30 вересня 1941 року, а 2 жовтня перейшли в наступ основні угруповання. Німцям вдалося прорвати оборону і до 7 жовтня оточити радянські армії. Шлях на Москву, як вважало німецьке командування, був відкритий.

Але планам фашистів не судилося збутися. Оточені радянські армії протягом двох тижнів в запеклих боях утримували близько 20 німецьких дивізій. У цей час спішно зміцнювалася лінія оборони, підтягувалися резервні війська, але гітлерівці продовжували рватися до Москви. Бої йшли вже в 80-100 км від столиці. У середині жовтня почалася евакуація з Москви урядових установ, промислових підприємств, населення. З 20 жовтня в Москві введено стан облоги.

Всю країну облетіли слова Клочкова, сказані своїм солдатам: «Велика Росія, а відступати нікуди: позаду — Москва!». В результаті кровопролитних боїв і наполегливого опору радянських військ німецьким загарбникам у листопаді 1941 року, наступ німців було зупинено. І 5 грудня радянські війська перейшли в наступ, розгромили ударні угруповання групи армій «Центр» і зняли загрозу, що нависла над Москвою.

На полях Підмосков'я було нанесено перша поразка німецько-фашистської армії у Другій світовій війні, розвіяно міф про її непереможність. Червона Армія вирвала у ворога стратегічну ініціативу і створила умови для переходу в загальний наступ.