span>
Із закінченням Великої Вітчизняної війни парашутизм в СРСР знов набув характеру масового спорту і знайшов собі багато мирних застосувань. Радянські парашутисти відновили боротьбу за підвищення висоти стрибка, головною метою якої було проведення випробувань різних систем і спорядження, застосовуваних в авіації, космонавтиці, армії і спорті.
Парашутисти-випробувачі стрибали з новими типами парашутів, випробували катапультні установки , випробовували різне спорядження, прилади, кисневе обладнання, катапультувалися з різних типів літаків, на різних швидкостях, вдосконалювали нову техніку ...
Одним з таких відважних людей був інструктор-випробувач парашутів і катапульт установок НДІ ВПС полковник Василь Григорович Романюк, який скоїв 3475 стрибків, більшість з яких були експериментальними — при польотах на надзвукових швидкостях і з стратосфери.
25 вересня 1945 Романюк здійснив затяжний стрибок із стратосфери , що став світовим рекордом, як по висоті, так і по тривалості падіння з нерозкритим парашутом. У той час досвіду подібних стрибків практично не було. Барографи показали, що спортсмен залишив літак на висоті 13 108,5 м, у вільному падінні він пробув 167 секунд і розкрив парашут на висоті 1000 м.
Через два роки Романюк встановив нове досягнення, стрибнувши з висоти 13 400 м з негайним розкриттям парашута. Він перший у світі виконав 3000 стрибків з парашутом, встановив 18 світових і ряд всесоюзних рекордів, йому було присвоєно звання заслуженого майстра спорту і заслуженого тренера СРСР. В авіаційному спорті його називають парашутистом № 1.
За випробування парашутної техніки та проявлені при цьому мужність, відвагу і героїзм 9 вересня 1957 Романюк, перший серед парашутистів -випробувачів, був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Він також нагороджений двома орденами Леніна, орденом Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1 та 2 ступеня, 2 орденами Червоної Зірки і медалями.