Вулиця Вільнюса — старого єврейського гетто span>
З 17 століття Вільнюс був відомим центром єврейської культури і вченості в Європі, він навіть називався північним Єрусалимом. Євреї відігравали велику роль в економічному та культурному житті держави. До другої світової війни євреї в Литві становили значну частину населення.
З початком війни, нацисти захопили регіони компактного проживання єврейського населення — Польщу, Прибалтику, Україну, Білорусію, де створювали єврейські гетто. У роки німецької окупації на території Литви фашистами була винищена практично вся єврейська громада країни, знищені століттями накопичені культурні та релігійні цінності.
Вільнюське гетто було створене німцями у вересні 1941 року. Близько 40 тисяч євреїв — жителів міста — були зігнані в оточене парканами з колючого дроту гетто. За 2 роки його існування періодично проводилися «акції» по знищенню євреїв.
Швидке просування радянських військ на захід в 1943 році і зміна ситуації після Сталінградської битви спричинили за собою прискорення темпів розправи нацистів над євреями — есесівці гарячково ліквідували останні гетто і робочі табори і замітали сліди скоєних в них злочинів.
Після наказу рейхсфюрера СС Гіммлера від 21 липня 1943 року про ліквідацію всіх гетто на окупованій території СРСР , 23 вересня 1943 року почалася ліквідація єврейського гетто Вільнюса.
В'язні були депортовані до концтаборів Естонії та Латвії, розстріляні або направлені в табори смерті в Польщі. Тільки кільком сотням євреїв вдалося врятуватися, втікши до лісу і приєднавшись до радянських партизанів або сховавшись у місцевих жителів. Вільнюс був звільнений радянськими військами 13 липня 1944 року.
У списку пам'ятних днів, затвердженому сеймом Литви, дата 23 вересня відзначається як День пам'яті жертв геноциду в Литві. У цей день у Вільнюсі, Каунасі та інших литовських містах проходять пам'ятні заходи, проводяться конференції з питань Голокосту, виставки документальних фотографій.