У Віттенберзі друкар Мельхіор Лоттер Молодший надрукував «Новий Заповіт», перекладений Мартіном Лютером з давньогрецької мови на німецьку

Завдяки перекладу Мартіна Лютера, Біблія стала народною книгою в Німеччині
21 вересня 1522 у Віттенберзі (земля Саксонія-Ангальт нинішньої ФРН) друкар Мельхіор Лоттер Молодший надрукував «Новий Заповіт», перекладений Мартіном Лютером з давньогрецької мови на німецьку. Видання було проілюстровано Лукаса Кранаха Старшого.

Переклад Біблії Лютером виявився революційним моментом в історії цієї книги. До цього існувало вісімнадцять Біблій, надрукованих на німецькій мові, але вони рясніли стількома огріхами, що не набули широкого поширення. Читання Біблії ускладнювало ще й те обставина, що в часи Лютера не було ще єдиної німецької мови, країна говорила на безлічі різноманітних діалектів.

Мартіну Лютеру вдалося подолати ці перешкоди. Видання назвали «Вересневий Заповіт». 5000 примірників розпродали миттєво, і вже в грудні того ж року вийшло в світ друге, перероблене видання («Грудневий Заповіт»). З 1522 по 1533 роки Лютер здійснив 17 видань. У 1534 році з'явився ще й переклад «Старого Завіту», який завершив створення Німецької Біблії.

В основу свого перекладу Лютер поклав «саксонський канцелярський мову». Він прагнув писати так, щоб текст легко розумівся простим народом. Здатність глибоко перейматися змістом Писання і гарне почуття мови, властиві Лютеру, зробили Біблію народною книгою в Німеччині, що вирішальним чином сприяло виникненню в країні єдиного загальнонаціонального літературної мови десятків розрізнених німецьких держав.

Подальші переклади, здійснені представниками різних народів, спираються, в основному, на Біблію Лютера.