Куликовська битва span>
Куликовська битва — битва руських полків на чолі з великим князем московським і володимирським Дмитром Івановичем і ординським військом під началом хана Мамая — стала поворотним пунктом в боротьбі російського народу з ярмом Золотої Орди.
У другій половині 14 століття фактичним правителем Золотої Орди став один із старших емірів — Мамай, який після поразки своїх військ на річці Воже у 1378 році, вирішив зламати росіян князів і посилити їх залежність від Орди. Влітку 1380 року він зібрав сильне військо і почав свій похід на Русь.
Великий князь Дмитро Іванович, дізнавшись про рух ординського війська до Москві, звернувся із закликом про збір російського ополчення для відсічі ворогові. Збір російських військ був призначений в Коломиї, в ньому взяли участь представники майже всіх земель Північно-Східної Русі.
Крім підручних князів, прибули війська з Суздальського, Тверського і Смоленського великих князівств. Вже в Коломні був сформований первинний бойовий порядок. Російське військо на битву з Мамаєм благословив преподобний Сергій Радонезький.
Битва відбулося (8) 16 вересня 1380 на Куликовому полі поблизу гирла Дону і Непрядва, і почалося воно поєдинком російського воїна інока Пересвіту з монгольським богатирем Челубеем, в якому загинули обидва. Далі розгорілася запекла битва.
Бій був затяжний і довгий. Літописці вказували, що коні вже не могли не ступати по трупах, так як не було чистого місця. Особисто князь Дмитро Іванович бився в перших рядах своїх військ. Ворог не витримав натиску і став відходити, а потім кинувся тікати. Засадний полк переслідував татар до річки Гарною Мечі 50 верст, «побивши» їх «незліченна безліч». Військо Мамая було повністю розгромлене.
Куликівська битва мала велике історичне значення в боротьбі російського та інших народів з монголо-татарською гнітом. Хоча вона не призвела до ліквідації татаро-монгольського ярма на Русі, проте, на Куликовому полі був нанесений сильний удар по пануванню Золотої Орди, прискорив її подальший розпад. Важливим наслідком Куликівської битви було посилення ролі Москви в освіті Російської єдиної держави.