У СРСР заснований орден Трудового Червоного Прапора

Орден Трудового Червоного Прапора СРСР
Постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 вересня 1928 року був заснований орден Трудового Червоного Прапора. Це другий радянський орден за часом установи (після ордена Червоного Прапора), він замінив заснований раніше орден «Трудове Червоний Прапор» РРФСР. Автором малюнка нового ордена став художник Купріянов. Пізніше в статут ордена вносилися зміни (у 1936, 1943, 1947, 1980 роках).

Даним орденом могли бути нагороджені громадяни, організації, республіки, міста (та інші населені пункти), не тільки СРСР, але і іноземних держав. Орден був заснований для нагородження за великі трудові заслуги перед Радянською державою і суспільством в області виробництва, науки, культури, літератури, освіти, охорони здоров'я, у державній, громадській та інших сферах трудової діяльності.

Першими нагородженими орденом Трудового Червоного Прапора СРСР стали військові механіки Федотов, Шелагін і Квятковський за активну участь в рятувальній експедиції дирижабля «Італія», що зазнав аварії в районі Північного Полюса. Орден Трудового Червоного Прапора СРСР № 1 був вручений колективу ленінградського заводу «Червоний Путіловец» (пізніше Кіровський завод) у зв'язку зі 125-річчям з дня заснування.

Оскільки нагородження даним орденом повторювалися, то було введено звання кавалера декількох орденів Трудового Червоного Прапора. Наприклад, п'яти орденів удостоїлися народна артистка СРСР Т.Ханум, історик-академік Л.Ільічев, вчені-фізики М.Леонтович і А.Шальніков. Серед кавалерів чотирьох орденів — всесвітньо відома балерина Галина Уланова, актриса Наталія Ужвій, композитори Ревуцький та Баланчивадзе та інші.

Останній орден Трудового Червоного Прапора отримав, відповідно до Указу від 21 грудня 1991 року, завідувач кафедри російської Академії культури РРФСР І.Шароев «за заслуги в розвитку радянського музичного та естрадного мистецтва». До 1995 року орденом Трудового Червоного Прапора було скоєно понад 1,2 млн. нагороджень.