Прийнята Декларація прав трудящого і експлуатованого народу

Проект Декларації був написаний В.І. Леніним
Декларація прав трудящого і експлуатованого народу — один з перших і найважливіших конституційних актів Радянської республіки, який був спрямований на законодавче закріплення завоювань Жовтневої революції і проголошення основних принципів і завдань соціалістичної держави.

Проект Декларації був написаний В.І. Леніним і внесений ним на розгляд ВЦВК. Для редагування тексту первинного проекту Декларації була створена спеціальна комісія. На засіданні Установчих зборів (5) 18 січня 1918 фракція більшовиків від імені Радянської влади внесла цей проект на обговорення, Декларацію оголосив Я.М. Свердлов, але вона не була затверджена.

Після деяких змін Декларація прав трудящого і експлуатованого народу була прийнята (12) 25 січня 1918 Третім Всеросійським з'їздом Рад робітничих і солдатських депутатів.

Даний документ складався з 4 розділів. У першому встановлювалися політичні основи Радянської держави як форми диктатури пролетаріату — Росія проголошувалася Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, яким повинна належати вся влада в центрі і на місцях. Також був встановлений федеративний принцип устрою Радянської держави як вільного союзу вільних націй.

Другий розділ визначав основну задачу Радянської влади — знищення всякої експлуатації людини людиною, повне усунення поділу суспільства на класи, придушення опору експлуататорів і встановлення соціалістичної організації суспільства. Були підтверджені скасування приватної власності на землю, декрети про робочому контролі, про націоналізацію банків, введення загальної трудової повинності, освіті Червоної Армії і т.д.

У третьому розділі Декларація визначала основні принципи зовнішньої політики — боротьба за світ, скасування таємних договорів, повагу до національного суверенітету всіх народів, повний розрив з варварською політикою буржуазних держав, анулювання іноземних позик, ув'язнених царським і Тимчасовим урядами. Тут же були схвалені проголошені РНК незалежність Фінляндії, оголошення свободи самовизначення Вірменії і виведення військ з Ірану.

Четвертий розділ проголошував усунення експлуататорських класів від участі в управлінні Радянським державою, стверджуючи, що влада повинна належати цілком і виключно трудящим масам і їх повноважному представництву — Радам робітничих, солдатських і селянських депутатів.

Декларація була затверджена ще раз (18) 31 січня 1918 Третім Всеросійським з'їздом Рад — після об'єднання з'їзду Рад робітничих і солдатських депутатів зі з'їздом Рад селянських депутатів. Пізніше, за пропозицією В.І. Леніна, Декларація в такому вигляді була включена в якості вступного розділу в першу Конституцію РРФСР 1918 року.